Формування системи антикризового управління на підприємствах малого та середнього бізнесу: теоретичний аспект

Анотація

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад формування системи антикризового управління на підприємствах малого та середнього бізнесу в умовах підвищеної турбулентності економічного середовища. Методи дослідження базуються на системному підході, поєднаному з елементами інституційного та ресурсного аналізу. Використано методи наукової абстракції, критичного аналізу, систематизації та моделювання. Теоретичну основу склали сучасні концепції організаційної стійкості, ресурсної оркестрації та динамічних можливостей. У результаті дослідження автором запропоновано авторське бачення системи антикризового менеджменту, яке відрізняється від існуючих підходів інтеграцією превентивного, реактивного та відновлювального блоків у єдиний циклічний механізм, адаптований саме до специфіки МСП. Уточнено сутність антикризового менеджменту з урахуванням обмеженості ресурсів, неформальності управління та високої адаптивності підприємств цього сектору. Запропоновано класифікацію загроз фінансовій безпеці, що враховує зовнішні (макрорівень) та внутрішні (мікрорівень) фактори. Головним результатом роботи стала розроблена авторська концептуальна модель системи антикризового менеджменту, яка включає три взаємопов'язані блоки: превентивний, реактивний та відновлювальний. Модель побудована на принципах організаційної стійкості (resilience by design) і забезпечує циклічний перехід від запобігання кризам через оперативне реагування до відновлення діяльності з подальшою трансформацією бізнес-моделі. Обґрунтовано ієрархію цілей системи – від збереження ліквідності та платоспроможності до підвищення адаптивної спроможності підприємства. Висновки дослідження свідчать, що ефективність антикризового управління підприємств малого та середнього бізнесу залежить насамперед від якості оркестрації обмежених ресурсів і вбудовування принципів стійкості в архітектуру управління. Розроблена модель заповнює теоретичну прогалину в сучасній науці менеджменту, пов'язану з недостатнім урахуванням специфіки МСП, і створює методологічну основу для подальших прикладних досліджень.