Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин – соціально-кадастровий інструмент регулювання процесів добування мінеральної сировини

Автор(и)

  • Петро Миколайович Боровик канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру, Уманський національний університет, м. Умань https://orcid.org/0000-0001-7971-1718
  • Ірина Олександрівна Удовенко канд. екон. наук, доцентка, доцентка кафедри геодезії, картографії і кадастру, Уманський національний університет, м. Умань https://orcid.org/0000-0001-5971-8365
  • Майя Володимирівна Костюк канд. історич. наук, доцентка, доцентка кафедри історії та культури України, Уманський національний університет, м. Умань https://orcid.org/0000-0002-8484-2074
  • Наталя Анатоліївна Прокопенко викладачка кафедри геодезії, картографії і кадастру, Уманський національний університет, м. Умань https://orcid.org/0009-0002-5690-5266
  • Людмила Станіславівна Позичанюк здобувачка вищої освіти освітнього рівня Магістр, Уманський національний університет, м. Умань https://orcid.org/0009-0007-4535-4485

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19714885

Ключові слова:

рентна плата за користування надрами з метою видобутку корисних копалин, рентне оподаткування, соціальний податок, кадастри природних ресурсів, рекультивація порушених земель, податкове регулювання

Анотація

Рентна плата за користування надрами з метою видобутку корисних копалин належить до соціально спрямованих фіскальних інструментів, розрахунок яких базується на кадастрових підходах. Метою дослідження є комплексний аналіз вітчизняного порядку справляння цього платежу, визначення його сильних сторін і проблемних аспектів, а також формування обґрунтованих пропозицій щодо її модернізації. Методологічною базою є виявлення переваг і недоліків порядку справляння аналізованої рентної плати та напрацювання рекомендацій з удосконалення механізму її обчислення і сплати. У дослідженні використано інструменти аналітичного узагальнення, зіставлення, табличну та візуальну інтерпретацію отриманих результатів. Результати дослідження показали, що конструктивними наслідками використання досліджуваної плати є регулярне наповнення дохідної частини бюджету, диференційований розподіл податкового навантаження між її платниками, стимулювання раціонального добування ресурсів, узгодження інтересів видобувачів із соціальними та екологічними пріоритетами соціуму, порівняна простота розрахунку платежу, стимулювання сумлінного ставлення платників до обчислення та перерахування податку до бюджету. До системних недоліків податку слід віднести мінливість ставок та окремих елементів механізму його нарахування, неузгодженість підходів до розподілу надходжень плати із переважанням держави, залежність її розміру від мінливих цін на сировину, коригувальних коефіцієнтів і умов видобування, недостатня спонукальна роль у впровадженні екологічних технологій видобування. Висновки. Оптимізація механізму справляння досліджуваної плати має проводитись шляхом забезпечення стабільності порядку її справляння, встановлення варіативних її ставок із урахуванням характеристик родовищ, ступеня їх виснаження, складності розробки та якості сировини, використання видобувачами геоінформаційних систем у поєднанні з автоматизованим обліком видобутку, посилення мотивації видобувачів до впровадження ресурсоощадних технологій, реформування розподілу акумульованого податку на користь територіальних громад, в яких видобувається мінеральна сировина.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-24

Як цитувати

Боровик, П. М., Удовенко, І. О., Костюк, М. В., Прокопенко, Н. А., & Позичанюк, Л. С. (2026). Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин – соціально-кадастровий інструмент регулювання процесів добування мінеральної сировини. Актуальні питання економічних наук, (22). https://doi.org/10.5281/zenodo.19714885

Номер

Розділ

Облік і оподаткування