Порівняльний аналіз моделей інституційного дизайну CBDC та їх впливу на механізми фінансового посередництва

Анотація

Метою дослідження є системне узагальнення та порівняльний аналіз моделей інституційного дизайну цифрових валют центральних банків (CBDC), а також визначення їхнього впливу на трансформацію механізмів фінансового посередництва в умовах цифровізації глобальної економіки. Особлива увага приділяється оцінці ефективності різних архітектурних підходів до впровадження CBDC з урахуванням їхньої здатності забезпечувати фінансову стабільність, інклюзію та конкурентоспроможність платіжних систем. Методи. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема порівняльний аналіз, системний підхід, інституційний аналіз, а також метод узагальнення емпіричних даних. Інформаційною базою виступили аналітичні звіти центральних банків, міжнародних фінансових організацій, а також статистичні дані, що відображають впровадження CBDC у різних країнах світу. Застосування порівняльного підходу дозволило ідентифікувати ключові відмінності між прямою, інтермедійованою та гібридною моделями цифрових валют. Результати. У ході дослідження встановлено, що інтермедійована модель CBDC є найбільш поширеною та практично реалізованою, оскільки гарантує функціонування платіжної системи шляхом залучення фінансових посередників і дозволяє мінімізувати ризики дезінтермедіації банківського сектору. Визначено, що пряма модель має переважно теоретичний характер і обмежене практичне застосування через високі ризики для фінансової стабільності. Обґрунтовано, що гібридні підходи, зокрема концепція синтетичної CBDC, створюють нові можливості для інтеграції державних і приватних фінансових інструментів. Доведено, що рівень прийняття CBDC населенням залишається обмеженим навіть у країнах із повноцінним запуском цифрових валют, що зумовлено як інституційними, так і поведінковими факторами. Також встановлено, що технологічні рішення (DLT або централізовані системи) не є визначальним фактором успішності впровадження CBDC без належного інституційного забезпечення. Висновки. Узагальнення результатів дослідження свідчить про те, що ефективність функціонування цифрових валют центральних банків визначається не лише технологічними параметрами, але насамперед особливостями їхнього інституційного дизайну. Найбільш перспективним напрямом розвитку є використання збалансованих моделей, які поєднують інноваційність із збереженням стабільності фінансової системи. Практична реалізація CBDC потребує поетапного впровадження, адаптації регуляторного середовища та врахування поведінкових аспектів користувачів. Отримані результати можуть бути використані для формування ефективної політики впровадження цифрових валют центральних банків та удосконалення механізмів фінансового посередництва в умовах цифрової трансформації.