Довіра молоді та етичне сприйняття штучного інтелекту в управлінні персоналом та аналітиці талантів

Анотація

Метою статті є дослідження особливостей сприйняття молоддю технологій штучного інтелекту у сфері управління людськими ресурсами та талант-аналітиці з акцентом на рівень обізнаності, довіри та етичні аспекти використання алгоритмічних рішень у процесах рекрутингу. Визначено фактори, що впливають на формування довіри до AI, та обґрунтовано умови її підвищення в контексті управлінської та організаційної зрілості. Методи. У дослідженні використано комплексний підхід, що поєднує бібліометричний аналіз наукових публікацій (Scopus, VOSviewer), методи систематизації та узагальнення наукових джерел, а також емпіричне анкетне опитування. Для обробки даних застосовано описову статистику, індексний метод (Trust Index, Risk Index), шкали Лайкерта та кореляційний аналіз Пірсона. Використано контент-аналіз відкритих відповідей респондентів для якісної інтерпретації результатів. Результати. Встановлено, що розвиток досліджень AI у HRM має стрімко зростаючий характер і є міждисциплінарним, охоплюючи технологічні, управлінські та етико-соціальні аспекти. Емпіричні дані свідчать про переважно фрагментарну обізнаність молоді щодо використання AI у рекрутингу та домінування нейтрального або обережного ставлення до алгоритмічних рішень. Рівень довіри до AI є помірно низьким (TI ≈ 2,7), попри високе сприйняття його функціональної ефективності. Виявлено «парадокс довіри», що полягає у поєднанні визнання ефективності AI з низькою готовністю покладатися на його рішення. Кореляційний аналіз підтвердив наявність статистично значущого позитивного зв'язку між довірою, сприйнятою ефективністю та об'єктивністю AI, а також негативного зв'язку з рівнем ризиків, зокрема дискримінації та непрозорості алгоритмів. Найсильнішим детермінантом довіри визначено пояснюваність рішень. Запропонована концептуальна модель продемонструвала наявність розриву між суб'єктивною обізнаністю та фактичним досвідом взаємодії з AI. Висновки. Дослідження доводить, що формування довіри до AI у HRM є багатовимірним процесом, який залежить від когнітивних, функціональних, етичних та поведінкових факторів. Ключовими умовами підвищення довіри є забезпечення прозорості алгоритмів, мінімізація ризиків упередженості та збереження ролі людини у прийнятті рішень (human-in-the-loop підхід). Отримані результати мають практичне значення для вдосконалення HR-стратегій, розвитку етичних стандартів використання AI та формування гібридних моделей рекрутингу, орієнтованих на баланс між ефективністю технологій і соціальною відповідальністю.