Довіра молоді та етичне сприйняття штучного інтелекту в управлінні персоналом та аналітиці талантів
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20039590Ключові слова:
AI, HRM, людиноцентричні підходи, HR-стратегії, талант-аналітика, рекрутинг, довіра до алгоритмів, етичні аспекти штучного інтелекту, прозорість алгоритмів, алгоритмічні рішення, молодь, цифрова трансформація, прийняття технологій, HR-аналітика, гібридні моделі прийняття рішеньАнотація
Метою статті є дослідження особливостей сприйняття молоддю технологій штучного інтелекту у сфері управління людськими ресурсами та талант-аналітиці з акцентом на рівень обізнаності, довіри та етичні аспекти використання алгоритмічних рішень у процесах рекрутингу. Визначено фактори, що впливають на формування довіри до AI, та обґрунтовано умови її підвищення в контексті управлінської та організаційної зрілості. Методи. У дослідженні використано комплексний підхід, що поєднує бібліометричний аналіз наукових публікацій (Scopus, VOSviewer), методи систематизації та узагальнення наукових джерел, а також емпіричне анкетне опитування. Для обробки даних застосовано описову статистику, індексний метод (Trust Index, Risk Index), шкали Лайкерта та кореляційний аналіз Пірсона. Використано контент-аналіз відкритих відповідей респондентів для якісної інтерпретації результатів. Результати. Встановлено, що розвиток досліджень AI у HRM має стрімко зростаючий характер і є міждисциплінарним, охоплюючи технологічні, управлінські та етико-соціальні аспекти. Емпіричні дані свідчать про переважно фрагментарну обізнаність молоді щодо використання AI у рекрутингу та домінування нейтрального або обережного ставлення до алгоритмічних рішень. Рівень довіри до AI є помірно низьким (TI ≈ 2,7), попри високе сприйняття його функціональної ефективності. Виявлено «парадокс довіри», що полягає у поєднанні визнання ефективності AI з низькою готовністю покладатися на його рішення. Кореляційний аналіз підтвердив наявність статистично значущого позитивного зв'язку між довірою, сприйнятою ефективністю та об'єктивністю AI, а також негативного зв'язку з рівнем ризиків, зокрема дискримінації та непрозорості алгоритмів. Найсильнішим детермінантом довіри визначено пояснюваність рішень. Запропонована концептуальна модель продемонструвала наявність розриву між суб'єктивною обізнаністю та фактичним досвідом взаємодії з AI. Висновки. Дослідження доводить, що формування довіри до AI у HRM є багатовимірним процесом, який залежить від когнітивних, функціональних, етичних та поведінкових факторів. Ключовими умовами підвищення довіри є забезпечення прозорості алгоритмів, мінімізація ризиків упередженості та збереження ролі людини у прийнятті рішень (human-in-the-loop підхід). Отримані результати мають практичне значення для вдосконалення HR-стратегій, розвитку етичних стандартів використання AI та формування гібридних моделей рекрутингу, орієнтованих на баланс між ефективністю технологій і соціальною відповідальністю.##submission.downloads##
Опубліковано
2026-04-30
Як цитувати
Рекуненко, І. І., Матвєєва, Ю. А., Шубенко, Р. В., & Коноваленко, Д. О. (2026). Довіра молоді та етичне сприйняття штучного інтелекту в управлінні персоналом та аналітиці талантів. Актуальні питання економічних наук, (22). https://doi.org/10.5281/zenodo.20039590
Номер
Розділ
Менеджмент
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ігор Іванович Рекуненко, Юлія Анатоліївна Матвєєва, Роман Вікторович Шубенко, Діана Олександрівна Коноваленко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.