Врегулювання проблем майнового оподаткування в Україні

Анотація

В умовах воєнного стану та повоєнного відновлення податки відіграють важливу фіскальну роль для наповнення доходної частини бюджету. Але в українському податковому законодавстві акцент робиться на інших податках, що формують левову частину податкових надходжень (податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизний податок). З часу свого запровадження майнові податки незначним чином вливають на бюджетний процес, що в першу чергу пов’язано з умовами оподаткування, які суттєво відрізняються від зарубіжних країн. В процесі дослідження було проаналізовано існуючі проблеми, які виникають в процесі справляння майнових податків в Україні. Для досягнення мети статті здійснено теоретичне узагальнення структури майнових податків в Україні, оцінена їх роль в бюджетному процесі, досліджено зарубіжний досвід майнового оподаткування, обґрунтовано ключові напрямки реформування майнового оподаткування в Україні. В процесі наукового дослідження використано методи: теоретичного узагальнення, систематизації (для узагальнення теоретичних аспектів майнового оподаткування в Україні та зарубіжних країнах), статистичні та графічні методи аналізу (для оцінки впливу майнових податків на стан бюджетної політики України та зарубіжних країн); логічного обґрунтування (для обґрунтування шляхів удосконалення справляння майнових податків в Україні). В процесі наукового дослідження виявлено, що майнові податки в Україні складають менше 3 % від податкових надходжень до Зведеного бюджету України, що майже вдвічі менше за показники провідних країн ЄС. Узагальнено підходи зарубіжних країн до справляння податку на нерухомість. З’ясовано, що в деяких країнах податок на нерухомість є частиною податку на багатство. Окреслено основні проблеми майнового оподаткування, які в тому числі становлять ваду для збільшення податкових надходжень. У висновках обґрунтовано основні шляхи удосконалення майнового оподаткування в Україні, які пов’язані із застосуванням світового досвіду майнового оподаткування. Акцент зроблено на необхідності переходу до диференційованих ставок податку залежно від бази оподаткування та доходів платника податку, а також розмежуванні правил оподаткування для юридичних та фізичних осіб.