Державний борг України: механізм управління та обслуговування

Анотація

У статті розглянуто погляди науковців на передумови та особливості формування державного боргу, аналіз причин і наслідків його виникнення. Також обґрунтовано політику управління та обслуговування боргом, яка сприятиме забезпеченню фінансової стійкості та економічного розвитку України. Викладені підходи та рекомендації спрямовані на зменшення боргового навантаження, поліпшення фінансової стабільності та створення умов для сталого економічного зростання.

Результати дослідження вказують що воєнний конфлікт і економічна нестабільність в Україні значно ускладнили проблему державного боргу, який стрімко збільшується через потребу у фінансуванні життєво необхідних витрат. Зростання дефіциту державного бюджету змушує уряд активно залучати як внутрішні, так і зовнішні запозичення, що призводить до підвищення загального боргового тиску на країну. Наразі Україні вдається утримувати боргове навантаження на керованому рівні – менше 80% ВВП. Завдяки підтримці міжнародних партнерів та кредиторів під час війни питання виплат за боргами не є критичним. Однак після завершення бойових дій управління державним боргом стане одним із ключових викликів. Прогнозується, що у 2024–2027 роках виплати за зовнішнім боргом становитимуть близько 6% ВВП 2022 року, причому основним викликом буде саме обсяг майбутніх виплат, а не загальний рівень заборгованості відносно економіки.

У висновках зазначено що, впровадження міжнародного досвіду управління державним боргом в Україні стикається з низкою перешкод, зокрема: обмеженим економічним зростанням і впливом воєнного стану на боргову стійкість; високою зовнішньою залежністю та валютними ризиками; політичними факторами та необхідністю узгодження стратегій із міжнародними партнерами; а також потребою в удосконаленні правової бази для ефективного впровадження нових механізмів.

Вирішення даних проблем дозволить Україні ефективніше управляти державним боргом, зменшити боргові ризики та забезпечити стабільний фінансовий розвиток.

Перспективами подальших досліджень є розвиток внутрішнього ринку облігацій та залучення приватних інвестицій як альтернативи зовнішнім запозиченням.  Крім того, важливим напрямом стане аналіз впливу демографічних змін, зокрема старіння населення, на стабільність боргової політики та соціально-економічний розвиток держави.