Роль культурних кластерів у розвитку креативної економіки мегаполісів

Анотація

Глобальні тенденції засвідчують зростання значущості креативної економіки у формуванні стратегічних пріоритетів розвитку держав та мегаполісів. За даними Світового банку та ЮНЕСКО, культурні та креативні індустрії становлять приблизно 3 % світового ВВП, а їхній експорт у 2022 році перевищив 1,3 трлн дол. США. У сучасних підходах ключовим елементом стає інтеграція культурних практик у стратегії відновлення міського середовища, що реалізується, зокрема, через ініціативу CURE, спрямовану на підтримку сталих урбаністичних трансформацій. Метою дослідження є узагальнення концептуальних підходів до визначення культурних кластерів, аналіз міжнародного досвіду їхнього функціонування та окреслення перспектив розвитку українських креативних індустрій у сучасних умовах. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі міжнародних кейсів та статистичних даних UNCTAD щодо глобальної динаміки торгівлі креативними товарами та послугами. Застосовано поєднання кількісних та якісних методів, що дозволяє виявити як загальні тенденції, так і особливості функціонування культурних кластерів у різних соціально-економічних контекстах. Результати. Виявлено множинність моделей культурних кластерів, зокрема гастрономічних (Ліма), музичних (Браззавіль), аудіовізуальних (Сеул, Ангулем), ремісничих (Мадаба) та урбаністично-регенераційних (Амстердам, Белград). Установлено, що вони не лише генерують економічні вигоди, а й слугують просторами соціальної інтеграції та збереження культурної ідентичності. Український контекст характеризується поєднанням стійкості та вразливості: попри збереження кадрового потенціалу та активізацію міжнародних контактів, сектор стикається з дефіцитом фінансування, обмеженістю ресурсів і психологічним виснаженням команд. Окремо акцентовано на перспективі розвитку аудіовізуальних кластерів, які здатні забезпечити міжнародну видимість України, посилити культурну дипломатію та сприяти формуванню позитивного глобального іміджу держави навіть за умов воєнного стану. Висновки. Культурні кластери мають значний потенціал, оскільки поєднують економічний, культурно-ідентифікаційний та соціальний виміри. Це дозволяє їм бути каталізаторами економічного зростання, інструментом культурної інтеграції та чинником соціальної згуртованості, що сприяє оновленню міського середовища. В українських реаліях це потребує розроблення довгострокових стратегій підтримки креативних індустрій, їхньої цифрової трансформації та інтеграції у глобальні мережі, що дозволить перетворити кластери на точки зростання у післявоєнний період.