Делегування бренд-ідентичності: ризики, можливості та гібридні моделі управління

Автор(и)

  • Роман Сергійович Тимоцко аспірант кафедри маркетингу і логістики, Національний університет «Львівська політехніка», вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, 79013, Україна https://orcid.org/0009-0008-0842-8438

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17563624

Ключові слова:

бренд, стратегічний брендинг, брендова ідентичність, аутсорсинг, hybrid-модель, позиціонування, контроль, агентство, SLA, бренд-фреймворк

Анотація

Метою дослідження є системне обґрунтування можливостей і обмежень делегування бренд-ідентичності в межах аутсорсингових та гібридних моделей управління маркетингом. Бренд розглядається як стратегічний нематеріальний актив, управління яким вимагає цілісності, послідовності й синхронізації між внутрішніми командами компанії та зовнішніми виконавцями. Теоретичною основою дослідження стали підходи Д. Аакера, К. Келлера та Ж.-Н. Капферера до формування брендового капіталу, а також сучасні концепції co-governance, brand-as-a-service та hybrid brand management. Проаналізовано практики компаній Nike, Spotify, HubSpot, Unilever як приклади різних форматів співуправління брендом – від повної централізації до тимчасового делегування креативних рішень. Український контекст розкрито через кейси ІТ-компаній, e-commerce, медіа та сервісної сфери: доведено, що найчастіше на аутсорс передають дизайн, digital-комунікації, виробництво контенту, тоді як позиціонування та сенсове ядро зберігаються всередині компанії. Виявлено ключові бар’єри ефективного делегування: відсутність бренд-фреймворків та SLA, низький рівень довіри до агентств, фрагментацію комунікацій та ризик комодифікації бренду. На основі теоретичного аналізу та емпіричних спостережень сформульовано п’ять базових умов безпечного делегування бренд-ідентичності: наявність бренд-архітектури, бренд-гайдів, SLA з фокусом на brand consistency, внутрішньої системи погодження контенту та культури партнерської взаємодії. Запропоновано гібридну модель бренд-менеджменту, що передбачає збереження стратегічного контролю за компанією, водночас залучаючи зовнішні агентства як креативних інтеграторів. Результати дослідження мають практичну цінність для компаній, які прагнуть масштабувати бренд-комунікації без втрати автентичності, а також для агентств, що інтегруються у внутрішні бренд-процеси клієнтів. Запропонований підхід може бути застосований при розробленні договорів, бренд-політик та процедур взаємодії з підрядниками. Ключові слова: бренд; стратегічний брендинг; брендова ідентичність; аутсорсинг; hybrid-модель; позиціонування; контроль; агентство; SLA; бренд-фреймворк.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-31

Як цитувати

Тимоцко, Р. С. (2025). Делегування бренд-ідентичності: ризики, можливості та гібридні моделі управління. Актуальні питання економічних наук, (16). https://doi.org/10.5281/zenodo.17563624