Аналітична модель оптимізації інституційного дизайну CBDC на основі багатокритеріального підходу

Анотація

У статті досліджено вплив потенційного впровадження цифрової валюти центрального банку на структуру фінансового посередництва, стабільність банківської системи та ефективність платіжної інфраструктури. Метою дослідження є розробка формалізованого підходу до оцінювання макрофінансових наслідків цифровізації грошей на основі інтегрованої функції втрат, що поєднує показники дезінтермедіації, ефективності платіжної системи та системного ризику. Методологічною основою дослідження є поєднання проксі-підходу до вимірювання дезінтермедіації, побудови агрегованих індексів та застосування багатокритеріального аналізу рішень із використанням методу аналітичної ієрархії. Рівень дезінтермедіації визначено як частку ліквідності, що функціонує поза банківською системою, на основі співвідношення депозитів до грошового агрегату. Ефективність платіжної системи оцінено через інтеграцію показників безготівкових розрахунків і розвитку платіжної інфраструктури. Системний ризик представлено у вигляді інтегрального індексу, що враховує якість кредитного портфеля, реальну доходність депозитів та ліквідність банків. Вагові коефіцієнти функції втрат визначено на основі експертних оцінок із перевіркою їх узгодженості. Емпіричні результати засвідчили, що у досліджуваному періоді спостерігається нелінійна взаємодія між ключовими параметрами моделі. Встановлено, що підвищення ефективності платіжної системи сприяє зниженню загальних втрат, проте цей ефект є обмеженим у періоди зростання системних ризиків. Найбільший вплив на динаміку функції втрат має саме компонент фінансової стабільності, що підтверджується його домінуючою вагою у структурі цільової функції. Водночас дезінтермедіація відіграє другорядну, але значущу роль, посилюючись у кризових умовах. Висновки. Визначено, що оптимальний дизайн цифрової валюти центрального банку має базуватися на принципі мінімізації системних ризиків при збереженні досягнутого рівня ефективності платіжної системи. Запропонований підхід дозволяє формалізувати компроміс між стабільністю, ефективністю та цифровізацією, що створює аналітичну основу для прийняття обґрунтованих рішень у сфері грошово-кредитної політики. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розширенням емпіричної бази та інтеграцією поведінкових факторів у модельний аналіз.