Цифровізація монетарної політики як фактор забезпечення фінансової стабільності в Україні

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення фінансової стабільності України в умовах глобальних викликів та внутрішніх криз. Цифровізація монетарної політики постає ключовим інструментом підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання, що сприяє прозорості фінансових операцій, вдосконаленню моніторингу макроекономічних показників і прискоренню ухвалення управлінських рішень. У статті здійснено аналіз сучасного стану впровадження цифрових технологій у монетарну політику України та визначено основні проблеми, що стримують її розвиток.

Мета статті – аналіз ключових аспектів цифровізації монетарної політики і розроблення рекомендацій щодо її оптимізації в умовах економічної нестабільності.

Методи дослідження. У роботі застосовано методи системного й порівняльного аналізу для вивчення національного та міжнародного досвіду, а також структурно-функціональний підхід для оцінювання цифрових рішень у фінансовій сфері.

Результати. Дослідження показало, що основними елементами цифровізації монетарної політики в Україні є проєкт «Цифрова гривня», система електронних платежів та інфраструктура безготівкових розрахунків, зокрема POS-термінали та QR-коди. Використання цих інструментів сприяє прискоренню фінансових операцій і розширенню доступу до фінансових послуг. Проте існують такі суттєві проблеми, як недосконалість законодавчої бази, недостатній рівень кібербезпеки та слабка координація між регуляторами й фінансовими установами.

Висновки. Для успішного впровадження цифрових рішень у монетарну політику України необхідно розробити комплексну нормативно-правову базу, створити платформи для моніторингу фінансових потоків у режимі реального часу та запровадити національну систему миттєвих платежів. Особливу увагу слід приділити підвищенню рівня кіберзахисту платіжних систем і забезпеченню професійної підготовки персоналу для роботи із цифровими фінансовими сервісами.

Перспективи подальших досліджень полягають у створенні моделей прогнозування макроекономічних ризиків за допомогою штучного інтелекту, а також вивченні впливу інноваційних фінансових технологій на ефективність грошово-кредитного регулювання.