Цифровізація монетарної політики як фактор забезпечення фінансової стабільності в Україні
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.14603985Ключові слова:
цифровізація, монетарна політика, фінансова стабільність, грошово-кредитне регулювання, кібербезпека, безготівкові розрахункиАнотація
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення фінансової стабільності України в умовах глобальних викликів та внутрішніх криз. Цифровізація монетарної політики постає ключовим інструментом підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання, що сприяє прозорості фінансових операцій, вдосконаленню моніторингу макроекономічних показників і прискоренню ухвалення управлінських рішень. У статті здійснено аналіз сучасного стану впровадження цифрових технологій у монетарну політику України та визначено основні проблеми, що стримують її розвиток.
Мета статті – аналіз ключових аспектів цифровізації монетарної політики і розроблення рекомендацій щодо її оптимізації в умовах економічної нестабільності.
Методи дослідження. У роботі застосовано методи системного й порівняльного аналізу для вивчення національного та міжнародного досвіду, а також структурно-функціональний підхід для оцінювання цифрових рішень у фінансовій сфері.
Результати. Дослідження показало, що основними елементами цифровізації монетарної політики в Україні є проєкт «Цифрова гривня», система електронних платежів та інфраструктура безготівкових розрахунків, зокрема POS-термінали та QR-коди. Використання цих інструментів сприяє прискоренню фінансових операцій і розширенню доступу до фінансових послуг. Проте існують такі суттєві проблеми, як недосконалість законодавчої бази, недостатній рівень кібербезпеки та слабка координація між регуляторами й фінансовими установами.
Висновки. Для успішного впровадження цифрових рішень у монетарну політику України необхідно розробити комплексну нормативно-правову базу, створити платформи для моніторингу фінансових потоків у режимі реального часу та запровадити національну систему миттєвих платежів. Особливу увагу слід приділити підвищенню рівня кіберзахисту платіжних систем і забезпеченню професійної підготовки персоналу для роботи із цифровими фінансовими сервісами.
Перспективи подальших досліджень полягають у створенні моделей прогнозування макроекономічних ризиків за допомогою штучного інтелекту, а також вивченні впливу інноваційних фінансових технологій на ефективність грошово-кредитного регулювання.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інна Іванівна Нинюк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.