Штучний інтелект у системі менеджменту сучасних організацій: можливості, ризики та перспективи розвитку

Анотація

У статті досліджено можливості, ризики та перспективи розвитку штучного інтелекту в системі менеджменту сучасних організацій в умовах цифрової трансформації економіки, стрімкого розвитку цифрових технологій, посилення глобальної конкуренції та зростання невизначеності зовнішнього середовища. Проведено теоретичне узагальнення сучасних наукових підходів до визначення сутності штучного інтелекту та особливостей його використання в управлінській діяльності. Проаналізовано еволюцію застосування інтелектуальних технологій у системі менеджменту, визначено їх роль у трансформації управлінських процесів та підвищенні ефективності функціонування сучасних організацій. Уточнено зміст поняття «штучний інтелект у системі менеджменту організації», яке запропоновано розглядати як комплекс цифрових технологій, алгоритмів і моделей оброблення даних, інтегрованих в управлінську діяльність з метою автоматизації бізнес-процесів, інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень, прогнозування розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища організації й оптимізації використання ресурсного потенціалу. Систематизовано основні напрями застосування технологій штучного інтелекту в системі менеджменту, серед яких автоматизація операційної діяльності, аналітика великих масивів даних, прогнозування ринкових тенденцій, управління персоналом, оптимізація логістичних процесів, управління взаємовідносинами з клієнтами, підтримка стратегічного планування та управління ризиками.

Акцентовано увагу на тому, що використання штучного інтелекту сприяє інтеграції інформаційних потоків, підвищенню якості управлінських рішень, скороченню часу оброблення інформації, удосконаленню механізмів контролю, розвитку цифрових компетентностей персоналу та зміцненню адаптивності організацій до динамічних змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що впровадження інтелектуальних технологій забезпечує підвищення продуктивності праці, ефективніше використання матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів, покращення координації управлінських процесів і формування нових конкурентних переваг. Водночас систематизовано ключові ризики використання штучного інтелекту, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки, захистом персональних даних, алгоритмічною упередженістю, недостатньою прозорістю функціонування інтелектуальних систем, етичними аспектами використання цифрових технологій, кібер-загрозами, а також необхідністю адаптації організаційної структури та розвитку цифрових компетентностей управлінського персоналу. Запропоновано концептуальний підхід до інтеграції штучного інтелекту в систему менеджменту сучасних організацій, який ґрунтується на поєднанні технологічних інновацій, стратегічного управління, принципів відповідального використання цифрових технологій, безперервного навчання персоналу та ефективного управління цифровими ризиками.

Встановлено, що результативність використання штучного інтелекту визначається рівнем його інтегрованості в систему менеджменту, якістю інформаційно-аналітичного забезпечення, готовністю організації до цифрової трансформації, ефективністю механізмів управління змінами та здатністю забезпечувати баланс між автоматизацією управлінських процесів і професійною експертизою менеджерів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих теоретичних положень і концептуальних підходів під час розроблення стратегій цифрової трансформації, удосконалення системи менеджменту, формування політики впровадження технологій штучного інтелекту, мінімізації цифрових ризиків та забезпечення довгострокового інноваційного розвитку сучасних організацій.