Глобальні та національні тренди впливу віртуалізації економіки та суспільства на формування сучасних моделей HR менеджменту

Анотація

Вступ. Сучасні моделі HR-менеджменту мають адаптуватися до цифрової трансформації, забезпечуючи баланс між технологічними можливостями та потребами персоналу та враховувати глобальні та національні тенденції змін. Сьогодні HR-менеджмент в Україні швидко трансформується, адаптуючись до викликів часу. Основними трендами для національного HR-менеджменту виступили цифровізація, гнучкість, управління талантами та адаптація до кризових умов. Вважаємо, що майбутнє національного HR-менеджменту залежить від здатності суб’єктів господарювання використовувати інноваційні підходи та створювати комфортні умови для розвитку персоналу. Саме тому, аналіз глобальних та національних трендів впливу віртуалізації економіки та суспільства на формування сучасних моделей HR менеджменту є досить актуальним та потребує дослідження.

Метою написання статті є процес аналізу глобальних та національних трендів впливу віртуалізації економіки та суспільства на формування сучасних моделей HR менеджменту є досить актуальним та потребує дослідження.

Результати. Проаналізовано основні напрями, процеси та наслідки віртуалізації економіки та суспільства як у глобальному, так і в національному масштабі. До них належать електронна комерція, e-банкінг, e-урядування, e-бізнес, штучний інтелект, блокчейн та інші сфери цифрової економіки. Дослідження показало, що до 2022 року та після початку війни Україна досягла значних успіхів у цих галузях, що загалом відповідає тенденціям розвинених економік. Основним викликом залишається недостатній рівень цифровізації бізнесу, що обумовлено необхідністю значних інвестицій, відсутністю чіткої стратегії розвитку та недостатнім рівнем цифрових компетенцій у більшості підприємств.

Висновки. Незважаючи на військові виклики, цифрові технології в Україні розвиваються досить швидкими темпами. Частка інформаційно-комунікаційних технологій у структурі економіки зросла з 2 % у 2010 році до 5 % у 2023 році. За цей період чисельність працівників у сфері ІКТ збільшилася на 56,8%, а кількість суб’єктів господарювання – на 424 %. Водночас потенціал галузі використовується не повною мірою через відсутність потужних конкурентоспроможних виробництв комп’ютерної техніки, низький рівень інноваційної активності підприємств, орієнтованість бізнесу на короткостроковий прибуток, а також конкуренцію за кваліфікованих IT-фахівців на світовому ринку. Більшість українських спеціалістів працюють у форматі фрилансу або дистанційної зайнятості, що також впливає на внутрішній ринок праці.