Економічна доцільність використання Tiered Solution Architecture у стратегічному плануванні цифрових проєктів

Анотація

Високий рівень динамічності бізнес-середовища, що притаманний сучасному етапу цифрової трансформації, вимагає від підприємств пошуку нових підходів до управління цифровими проєктами. Традиційні архітектурні моделі програмних систем (монолітна, мікросервісна, багаторівнева) демонструють технічну ефективність, проте залишаються недостатньо орієнтованими на прогнозування економічних параметрів, зокрема часу реалізації, обсягів витрат і рівня віддачі від інвестицій. У цих умовах важливого значення набуває Tiered Solution Architecture (TSA), що поєднує архітектурні й економічні аспекти, дозволяючи підприємствам оцінювати різні сценарії розвитку цифрових проєктів з урахуванням стратегічних пріоритетів. Мета. Дослідження спрямоване на обґрунтування економічної доцільності застосування TSA у стратегічному плануванні цифрових проєктів і визначення її відмінностей від класичних архітектурних підходів. Методи. Для досягнення поставленої мети використано методи порівняльного аналізу архітектурних моделей, економічного моделювання й оцінювання ROI, систематизації управлінських параметрів цифрових проєктів, а також методи графічної візуалізації результатів (таблиці, діаграми, графіки). Результати. Доведено, що TSA варто розглядати як еволюційний підхід у системному проєктуванні, який поєднує технічні принципи архітектури програмних рішень із економічними параметрами управління цифровими трансформаціями. На відміну від класичних архітектурних моделей, TSA формує основу для прийняття управлінських рішень, орієнтованих не лише на функціональність системи, а й на стратегічні економічні цілі підприємства. Запропонована трирівнева модель TSA (MVP, оптимальне та ідеальне рішення) дозволяє здійснювати порівняльний аналіз сценаріїв реалізації залежно від наявних ресурсів та очікуваних результатів. Висновок. Результати дослідження свідчать, що TSA є актуальним і перспективним підходом у контексті сучасних викликів цифрової трансформації, адже вона не тільки полегшує технічне проєктування, але й трансформує його в комплексний управлінський інструмент, здатний підтримувати стратегічне планування, прогнозування інвестиційної віддачі та мінімізацію ризиків при виборі архітектурних рішень.