Agile-менеджмент проєктів у вищій освіті: проєктування екосистем антикризового реагування на базі LMS
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.19139637Ключові слова:
Learning Management Systems (LMS), Project Management, інституційна стійкість, хмарно орієнтоване освітнє середовище, сталість освіти, Smart Education, Agile-управління, кризове реагування, цифрова трансформація, BCP-протоколиАнотація
Анотація. Мета. Дослідження спрямоване на розробку та наукове обґрунтування інтегрованої моделі інституційної стійкості закладів вищої освіти (ЗВО) через конвергенцію передових цифрових інфраструктур та адаптивних методологій управління. Робота фокусується на трансформації ролі систем управління навчанням із суто дидактичних інструментів у централізовані хаби кризового реагування та стратегічного адміністрування в періоди критичних екзогенних дестабілізацій. Методи. Методологічний фундамент дослідження базується на багатоетапному підході. На початковому етапі проведено бібліометричний аналіз із використанням програмного забезпечення VOSviewer для ідентифікації структурних розривів в інтеграції управлінських методологій у цифрові освітні середовища. Згодом використано системне моделювання для проєктування конвергентної архітектури, що поєднує освітні платформи із системами планування ресурсів. На завершальному етапі здійснено адаптацію фреймворків Scrum та Kanban до управлінської вертикалі університету, що доповнено математичним моделюванням для кількісної оцінки показників інституційної стабільності через індикатори доступності та часу відновлення. Результати. У дослідженні синтезовано комплексну модель інституційної стійкості, що об’єднує хмарно орієнтовані технології з протоколами гнучкого врядування. Значущим результатом є розробка алгоритму функціональної синхронізації освітніх платформ та корпоративних систем управління, що дозволяє подолати «технологічну ізоляцію» цифрових активів. У роботі впроваджено концепцію «кризових Agile-команд», здатних функціонувати в коротких ітераційних циклах для забезпечення безперервності інфраструктури. Крім того, встановлено математичну залежність, яка доводить, що перехід до ітеративного менеджменту та використання хмарних «дзеркал» експоненціально скорочує час відновлення системи після деструктивних впливів. Включення спеціалізованих модулів моніторингу в екосистему дозволяє в реальному часі відстежувати психоемоційний стан академічної спільноти, гарантуючи збереження людського капіталу. Висновки. Дослідження підтверджує, що перехід до децентралізованої ітераційної моделі управління є необхідною умовою життєздатності сучасної вищої освіти. Запропонована екосистема забезпечує перехід від статичного адміністрування до динамічного реагування, узгоджуючи діяльність університету з глобальними стандартами цифрової трансформації. Результати демонструють, що синергія технічної надійності та управлінської гнучкості створює «цифрову фортецю», здатну захистити інтелектуальні активи. Такий підхід є стратегічно важливим для повоєнного відновлення національної системи освіти та її інтеграції в Європейський простір вищої освіти. Визначено перспективи подальших розвідок у сфері автоматизації прогнозування ризиків за допомогою алгоритмів штучного інтелекту в межах розробленого алгоритму стійкості.##submission.downloads##
Опубліковано
2026-03-20
Як цитувати
Матвєєва, Ю. А., Решетняк, Я. В., Сулим, В. В., Коноваленко, Д. О., & Богдан, Е. І. (2026). Agile-менеджмент проєктів у вищій освіті: проєктування екосистем антикризового реагування на базі LMS. Актуальні питання економічних наук, (21). https://doi.org/10.5281/zenodo.19139637
Номер
Розділ
Менеджмент
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Юлія Анатоліївна Матвєєва, Ярослав В`ячеславович Решетняк, Вікторія Василівна Сулим, Діана Олександрівна Коноваленко, Едуард Іванович Богдан

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.