Соціально-економічні важелі управління персоналом в системі інноваційного розвитку організації

Анотація

Анотація. У статті досліджено теоретичні засади, методичні підходи та практичні механізми використання соціально-економічних важелів управління персоналом у системі інноваційного розвитку організації. Обґрунтовано, що в умовах переходу до економіки знань та посилення конкурентної боротьби на основі інновацій людський капітал набуває статусу ключового стратегічного ресурсу, а ефективна система управління персоналом стає необхідною умовою інноваційного успіху організації. Встановлено, що традиційні адміністративні методи управління персоналом є недостатніми для активізації інноваційного потенціалу працівників, і необхідний комплексний підхід, що поєднує економічні (матеріальні) та соціальні (нематеріальні) важелі в єдину систему управлінського впливу. Запропоновано авторську класифікацію соціально-економічних важелів управління персоналом за п'ятьма групами: економічні (матеріальні), соціальні (нематеріальні), організаційно-управлінські, психологічно-культурні та соціально-партнерські. Систематизовано провідні мотиваційні моделі для інноваційного середовища — Total Rewards Model, Self-Determination Theory, Job Demands-Resources, організаційна амбідекстрія та Employee Experience — з визначенням їх теоретичного підґрунтя, специфіки застосування в інноваційній діяльності, переваг і обмежень. Розроблено диференційовану систему HR-стратегій за стадіями інноваційного розвитку організації (ініціація, розвиток, зрілість, трансформація), що відображає зміни у пріоритетах соціально-економічного управління персоналом відповідно до потреб кожного етапу. Сформовано комплексну систему показників ефективності соціально-економічних важелів управління персоналом, що включає шість груп вимірювань: інноваційну залученість, рівень мотиваційного клімату, ефективність HR-важелів, утримання інноваційного капіталу, соціальну ефективність та інноваційну результативність. Доведено, що ключовою умовою ефективності соціально-економічних важелів є їх системна інтеграція, відповідність стадії інноваційного розвитку організації та індивідуалізація щодо різних категорій персоналу, зокрема працівників розумової праці та креативних фахівців.