Європейські стандарти гендерного бюджетування та напрями їх імплементації в Україні

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад та практичного досвіду застосування європейських стандартів гендерного бюджетування, а також обґрунтуванню напрямів їх імплементації у бюджетний процес України в умовах післявоєнного відновлення та європейської інтеграції. Метою дослідження є систематизація європейських підходів до гендерно орієнтованого бюджетування, визначення інституційних, методичних та нормативно-правових розбіжностей між європейською практикою та українською моделлю, а також розроблення пропозицій щодо адаптації досвіду держав – членів Європейського Союзу до умов вітчизняного бюджетного процесу. Методи дослідження включають структурно-логічний аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз нормативно-правового забезпечення гендерного бюджетування в Україні та державах Європейського Союзу, метод узагальнення під час систематизації підходів до гендерного бюджетного аналізу, а також графічний і табличний методи для візуалізації результатів дослідження. У статті розкрито еволюцію концепції гендерного бюджетування від ініціатив Ради Європи та Пекінської платформи дій 1995 року до сучасного інструментарію EIGE, Дорожньої карти прав жінок 2025 року та Стратегії гендерної рівності Європейського Союзу на 2026–2030 роки. Охарактеризовано основні моделі гендерного бюджетування, що застосовуються в державах-членах ЄС, зокрема комплексну модель наскрізної інтеграції гендерного підходу в бюджетний цикл (Австрія, Бельгія), модель гендерного аудиту видатків (Швеція, Фінляндія) та модель пілотних гендерних бюджетних ініціатив на місцевому рівні (Німеччина, Іспанія). Проаналізовано стан упровадження гендерно орієнтованого підходу в бюджетний процес України, визначено досягнення методичного забезпечення Міністерства фінансів України, а також виявлено недостатню інтеграцію гендерного аналізу в процес виконання бюджету, недостатність гендерно розкритої статистики на рівні бюджетних програм, обмеженість підготовки фахівців з гендерно-бюджетної експертизи та відсутність системного гендерного аудиту. Обґрунтовано, що ефективна імплементація європейських стандартів у вітчизняну практику потребує нормативного закріплення гендерно орієнтованого підходу як обов’язкового складника бюджетного процесу, розроблення уніфікованої методики гендерного аналізу бюджетних програм, розширення системи статистичних даних, дезагрегованих за статтю та інституційного посилення ролі гендерних координаторів у головних розпорядниках бюджетних коштів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання сформульованих пропозицій органами державної влади та місцевого самоврядування під час удосконалення методичних рекомендацій щодо застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі, а також науковцями і здобувачами вищої освіти під час подальших досліджень проблематики гендерної економіки та публічних фінансів.