ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ЕКОНОМІЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ З БОКУ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета. Обґрунтувати типологію детермінант попиту на економічну експертизу за мотивом замовника та визначити співвідношення виокремлених груп в українських умовах. Методи. Застосовано структурно-функціональний аналіз офіційної відомчої статистики судово-експертної діяльності за 2020–2025 роки, розрахунок питомої ваги та темпів зміни за сегментами й кадровими показниками, зіставний аналіз нормативних актів, що регулюють оцінку воєнних збитків, а також теоретичне моделювання поведінки замовника на основі концепцій довірчих благ і похідного попиту. Результати. Виокремлено чотири продукти економічної експертизи, що розрізняються процесуальним статусом результату, ціною та строком, і показано, що об'єднання їх у єдиний ринок приховує відмінну поведінку покупця. Установлено, що загальний обсяг експертиз науково-дослідних установ судових експертиз скоротився від 138 042 у 2021 році до 54 878 у 2025 році, тобто на 60,2 %, тоді як сегмент досліджень поза кримінальним провадженням скоротився лише на 56,6 %, а його питома вага зросла від 12,6 % у 2020 році до 17,8 % у 2025 році. Частка атестованих експертів, які не працюють у державних спеціалізованих установах, підвищилася від 8,2 % до 10,3 %. Економічний напрям забезпечено 110 методиками з 1 421, тобто менш ніж 8 % переліку. Запропоновано типологію детермінант з поділом на примусові, захисні та проактивні. Висновки. Попит суб'єктів господарювання тримається на примусово-захисному ядрі, а зафіксоване скорочення обсягів описує структурну перебудову ринку, а не згасання потреби. Обмежувачі попиту мають переважно неціновий характер: попри зростання тарифу експертогодини майже удвічі за три роки, вирішальними бар'єрами залишаються строк очікування, невизначеність результату та ризик отримати висновок на користь опонента. Процедури документування воєнних збитків формують сталу лінію замовлень і поступово розширюють проактивний шар попиту.