Штучний інтелект як інструмент протидії дезінформації в умовах війни: досвід та перспективи застосування в Україні

Автор(и)

  • Ірина Миколаївна Дашко доктор економічних наук, професор, професор кафедри управління персоналом і маркетингу, Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0001-5784-4237
  • Олександр Григорович Череп доктор економічних наук, професор, професор кафедри управління персоналом і маркетингу, Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0002-3098-0105
  • Юлія Вікторівна Калюжна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління персоналом і маркетингу, Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0002-3335-6551
  • Вікторія Віталіївна Малтиз кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління персоналом і маркетингу, Запорізький національний університет https://orcid.org/0000-0002-3863-6456
  • Любомир Володимирович Михайліченко здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка» https://orcid.org/0000-0003-3545-0805

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.14760314

Ключові слова:

штучний інтелект, пропаганда, дезінформація, фактчекінг, фейк, ЗМІ, ринок, інструменти, інформаційний простір, війна

Анотація

Досліджено використання технологій штучного інтелекту для боротьби з дезінформацією. Обґрунтовано, що дезінформація є потужним інструментом, що впливає на громадську думку та політичні рішення, а її поширення за допомогою Інтернету охоплює весь світ. Обґрунтовано, що у сучасних умовах російсько-української війни, де фейкові новини та пропаганда активно використовуються для введення в оману суспільства, важливим завданням стає використання технологій штучного інтелекту для виявлення неправдивої інформації.

Метою дослідження є аналіз штучного інтелекту в медіа та оцінка його використання в  умовах війни та розробка рекомендацій щодо використання штучного інтелекту для запобігання поширенню фейкових новин.

У  роботі  застосовано  методи  статистичного  аналізу  для  зображення динаміки використання штучного інтелекту, кількості кібератак за секторами економіки тощо; порівняльного аналізу для оцінювання ефективності різних підходів використання штучного інтелекту, а також аналітичні методи для узагальнення отриманих даних і формулювання рекомендацій. Аналіз здійснювався на  основі даних статистичних платформ.

У результатах дослідження наведено прогнозну динаміку використання штучного інтелекту на ринку медіа і розваг та його застосування у захисті інформаційного простору; виявлено, що штучний інтелект має потенціал на ринку медіа саме в досягненні стратегічних цілей; зображено структуру використання штучного інтелекту на ринку медіа та розваг за напрямками; зображено наслідки використання систем штучного інтелекту у війні; зображено динаміку кількості кібератак за секторами економіки; досліджено динаміку збитків від кібератак за останні 20 років; охарактеризовано основні

інструменти штучного інтелекту у боротьбі з дезінформацією; наведено практичні приклади, зокрема: використання ботів для поширення пропаганди; обґрунтовано, що дослідження містять аналіз інструментів технологій штучного інтелекту; доведено, що технології штучного інтелекту можуть бути як інструментом війни, так і зброєю миру.

У висновках підсумовано, що дезінформація є потужним інструментом, що впливає на громадську думку та політичні рішення, а її поширення за допомогою Інтернету охоплює весь світ. Перспективи подальших  досліджень передбачають аналіз впливу використання технологій штучного інтелекту на різні сфери економіки.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-29

Як цитувати

Дашко, І. М., Череп , О. Г., Калюжна, Ю. В., Малтиз , В. В., & Михайліченко , Л. В. (2025). Штучний інтелект як інструмент протидії дезінформації в умовах війни: досвід та перспективи застосування в Україні. Актуальні питання економічних наук, (7). https://doi.org/10.5281/zenodo.14760314