Основні засоби за міжнародними та національними стандартами: облік, відображення в звітності та оподаткування

Анотація

В умовах глобалізації та інтеграції національних економік у міжнародну практику виникає необхідність узгодження підходів до обліку основних засобів між національними стандартами та міжнародними вимогами. Мета дослідження. Метою статті є дослідження особливостей обліку основних засобів в рамках національних стандартів бухгалтерського обліку України та міжнародної практики, а також оцінка можливостей інтеграції міжнародних підходів до національної практики для покращення якості фінансової звітності. Методи дослідження. У дослідженні застосовано порівняльний та аналітичний методи для аналізу національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку основних засобів. Також використовувалася методика практичного аналізу, що передбачала розгляд реальних прикладів застосування стандартів обліку основних засобів в Україні та США.

Результати. У результаті дослідження встановлено, що національні стандарти бухгалтерського обліку основних засобів в Україні мають суттєві відмінності від міжнародних стандартів, зокрема у частині оцінки, амортизації та вибуття основних засобів. Автори дослідження показали, що американські компанії застосовують як МСФЗ, так і внутрішні національні стандарти обліку GAAP, що забезпечує більшу гнучкість у застосуванні різних підходів до обліку основних засобів. Результати дослідження підкреслюють важливість адаптації українських стандартів до міжнародних вимог для покращення фінансової звітності та підвищення прозорості управлінських рішень. Висновки. Розглянуті особливості обліку основних засобів за національними стандартами та в міжнародній практиці дають загальне уявлення про специфіку обліку цього об’єкту на відповідних рахунках. Порівняння американської практики з національними стандартами України дозволяє зробити висновок, що застосування досвіду міжнародної практики може сприяти вдосконаленню облікової політики підприємств в Україні, забезпечуючи більш об’єктивну інформацію для прийняття управлінських рішень. Виокремлення інформації про втрати через надзвичайні події, такі як воєнні дії, а також доходи від їх відшкодування, підвищить корисність фінансової звітності.