Демографічні передумови розвитку ринку праці Карпатського регіону України у воєнний та повоєнний періоди

Анотація

Мета статті – визначити й оцінити головні демографічні передумови, що впливають на розвиток ринку праці Карпатського регіону України у воєнний час та формуватимуть його основу в післявоєнний період. У дослідженні використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: статистичні методи – для оцінювання змін і тенденцій демографічного розвитку Карпатського регіону України, метод аналізу і синтезу – для дослідження головних параметрів міграційного та природного руху населення регіону, аналізу змісту регіональних стратегій розвитку; абстрактно-логічний метод – для теоретичних узагальнень і формування висновків.

Повномасштабна війна росії проти України поглибила демографічну кризу в усіх регіонах держави, в тому числі в Карпатському регіоні, в якому ця криза була не такою гострою. Різке скорочення людності регіону різко негативно впливає на регіональний ринок праці. Обидва компоненти, що формують людність регіону – міграція та природний рух – мають стійку негативну динаміку. З одного боку, масштабна еміграція за кордон не компенсовується притоком внутрішньо переміщених осіб, оскільки ці потоки мають різну вікову та професійну структуру. Внаслідок війни регіон перетворюється з праценадлишкового на працедефіцитний. З іншого боку, відбувається процес старіння населення, оскільки у працездатний вік входить набагато менше людей, ніж виходить з нього. Значне погіршення демографічного відтворення після 2019 року, що посилюється еміграційним відтоком дітей та молоді, вказує на майбутній дефіцит робочих рук в регіоні.

Аналіз діючих стратегії розвитку областей Карпатського регіону містять лише загальні формулювання стосовно необхідності поліпшення демографічної ситуації. Задля зменшення негативних наслідків війни та стабілізації людності регіону потрібно внести зміни до існуючих регіональних стратегій розвитку. Варто посилити роль та відповідальність регіональних органів влади у різних сферах життя, насамперед, зайнятості, житла й інфраструктури.