Стратегічне управління інноваційним розвитком медичних закладів в умовах воєнного стану

Анотація

Анотація. У статті досліджено проблематику стратегічного управління інноваційним розвитком медичних закладів України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано теоретичний фундамент стратегічного управління інноваціями в медицині на основі концепцій динамічних спроможностей (sensing, seizing, transforming), дифузії інновацій та організаційної амбідекстрійності, що передбачає одночасну оптимізацію поточних процесів та освоєння нових рішень. Проаналізовано вплив воєнного стану як середовища стратегічного управління, що характеризується водночас критичними загрозами (руйнування інфраструктури, масові поранення, дефіцит кадрів, логістичні обмеження, фінансова невизначеність) та вікнами можливостей для впровадження інновацій (прискорена цифровізація, масштабна міжнародна підтримка, necessity-driven innovation). Систематизовано ключові напрями інноваційного розвитку медзакладів в українській практиці: телемедицину та цифрове здоров'я, траумакейр та невідкладну допомогу на основі протоколів TCCC, реабілітацію та протезування із застосуванням 3D-друку, психічне здоров'я та психосоціальну підтримку, мобільні й модульні рішення, інновації у логістиці та постачанні медикаментів із використанням дронів. Узагальнено міжнародний досвід стратегічного управління інноваціями в медицині в умовах конфліктів та криз на прикладі Ізраїлю, Великої Британії, США та країн Балкан. Запропоновано авторську модель трансформації управління медичним закладом, що охоплює три послідовні етапи: від реактивного виживання через адаптаційний до стратегічного режиму. Ядром моделі є динамічні спроможності, портфель інновацій, стейкхолдер-менеджмент, управління знаннями та кадрова стратегія. Обґрунтовано, що воєнний стан є каталізатором системних змін, а стратегічне управління забезпечує перетворення вимушених інновацій на стійкі стандарти діяльності в довгостроковій перспективі.